 І знову урок на замовлення. Користувачі- учні 3 класу гімназії ім.Казмірова, познайомились з творчістю художниці Марії Примаченко та з її дивовижними звірами . Марія Приймаченко – народна художниця України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка, вона своєю творчістю відкрила оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури.
Народилася Марія Оксентіївна 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині, де і провела все життя. У дитинстві Марія Приймаченко занедужала важкою хворобою – поліомієліт, вірусне захворювання, що супроводжує ураженням нервової системи та призводить до паралічів. Сталося лихо, коли дівчинці було 6-7 років. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Не маючи можливості фізично працювати, вона свою енергію, працелюбність вкладала в малювання. "Починалося все це так, згадувала художниця. – Якось біля хати, над річкою на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...". Було їй тоді 8 років. Сусідам припало до душі таке оформлення оселі, отож мала вона чимало замовників. Так розпочався її творчий шлях Таємничий і казковий світ Марії Приймаченко розкривається у взаємодії звірів, птахів, рослин у повній гармонії та єдності. Люди на її картинах спокійні і доброзичливі. А як поетично та мелодійно вона розкриває образ кожної своєї картини: Ось «Сидить баба на печі, пряде куделицю», «Дика видра птичку ухопила» тощо. Загальнолюдська тема боротьби добра і зла походить через всю її творчість. І добро там завжди перемагає.
На 89 році життя 18 серпня 1997 року відійшла від нас невтомна трудівниця української культури. «Я, знаєте, не завидую ні на багатство, ні на гроші, я не завидую ні на що. Я роблю для людей. У мене в серці Бог, і треба, щоб у всіх людей був Бог. Роби людям добро, щоб люди жили, як квіти цвіли. Оце і все моє слово на світі!» |