 Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933.
На годині скорботи «Запали свічу пам’яті», читачі-учні Старосинявської гімназії О. Казмірова ознайомились з чорними сторінками нашої держави та переглянули відеофільм «Чорне по білому». Говорячи словами О.Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих, — і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам’ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки. Відаючи данину пам’яті, учасники заходу приклонили голову біля пам’ятного знака «Змореного голодом 1932-33 рр.» та розвішали паперових ангелів. |