Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею… В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар… Тарас... Просторо в цьому імені. У ньому вся історія наша, все наше буття. Нас просто не існує без нього: Шевченко – це Україна. І не знайти такого анатомічного скальпеля, який би міг відділити одне від одного. Це … на всі часи, доки й світу. Шевченко – явище унікальне. Він – вершинна парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Він – той, хто дивиться на людей душею… 22 травня українство, як і всі люди, що цікавляться нашою самобутньою культурою та історією, відзначають жалобну дату – 162-ту річницю перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Шевченківські читання "Поетичний меседж поколінь" приурочено цій даті зібрав біля пам'ятника Кобзарю юних користувачів бібліотеки. Читали вірші Шевченка учні Старосинявського ліцею ім. О.Романенка та гімназії ім. О.Казмірова. Також прозвучала пісня «Зацвіла в долині червона калина» у виконані Анни Кіцун . Учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам'ятника Т.Г.Шевченка. |