 Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 33-му. Такими словами розпочали годину історичної правди "Скорботна свічка пам'яті святої" запаливши свічку, для світлої пам'яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями. Учасники заходу зі сльозами на очах переглянули документальний фільм "Голодомор 1932-33 рр.", читали вірші про ті страшні події, зачитували спогади очевидців - земляків. На нашому столі присутні і хліб і зерно. Зерно як символ життя і перемоги над молохом голоду, а хліб для того. щоб причаститися ним, як безцінним Божим даром та пом'янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб - шматочок хліба...
Біля пам'ятника жертвам голодомору 1932-33 рр. учасники заходу поклали колосся, запалили свічку та пом'янули хвилиною мовчання .
|